Дитина
дошкільного віку активно пізнає всі
сфери людського життя, а особливо цікавиться природним середовищем. Її
допитливість охоплює все: від способу життя найдрібнішої комахи до влаштування
Всесвіту. Завдання педагогів — не лише пояснити дитині, чому небо блакитне, а
трава зелена. Потрібно також навчити її цінувати й оберігати природні ресурси,
усвідомлювати наслідки своєї діяльності для довкілля.
Природничо-екологічна
компетенція
Базовий компонент дошкільної освіти визначає, що перед вступом до школи
дитина має оволодіти природничо-екологічною компетенцією:
·
бути обізнаною з природним середовищем планети Земля
та Всесвітом як цілісним
організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини, люди,
Сонце, Місяць тощо;
·
усвідомлювати їх значення для діяльності людини, для
себе;
·
сприймати природу як цінність;
·
виокремлювати позитивний і негативний вплив людської
діяльності на стан природи;
·
довільно регулювати власну поведінку в природі;
·
усвідомлювати себе частиною великого світу природи;
·
знати про залежність власного здоров’я, настрою,
активності від стану природи, її розмаїття й краси;
·
виявляти інтерес, бажання та посильні вміння щодо
природоохоронних дій;
·
знати про необхідність дотримання людиною правил
доцільного природокористування, чистоти природного довкілля, заощадливого
використання природних багатств, використання води, електричної та теплової
енергії в побуті;
·
докладати домірних зусиль для збереження, догляду та
захисту природного
довкілля.
